Полювання, мисливська зброя, способи полювання й спорядження. Мисливський портал.
Головна | Реєстрація | Розширений пошук | Нове на сайті  
be number one
 

Полювання: качки. Фото полювання

  {banner}  

По качках: з куреня, з підходу, з під'їзду, на перельоті.

 
Переглядів: 3493 | Категорія - Мисливські статті

 


Август. Чергове відкриття літньо-осіннього мисливського сезона на утік. Перелік видів, на які дозволяють полювання, набагато внушительнее весняного. Тут дичина болотні й борова, гусаки й голуби, куропатки й переспівала, навіть ведмеді й кабани й, звичайно, качки, полювання на которих можна вважати самої популярної й масової
Утиние полювання дуже різноманітні, і це пояснюється насамперед тим, что качки, залежно від виду, харчуються різними кормами, доступність которих визначається характеристикою водойми, його типом. Напевно, всі охотники знають, що так звані «шляхетні качки», до яких относятся кряковая, сіра, шилохвость, широконоска, свіязь, чирки й некоторие інші, годуються здебільшого на мілководних ділянках водоемов. За кормом вони не поринають, а збирають його або з поверхні води, або з-під води, але із глибини, що ледве перевищує довжину їх шиї

По качках: з куреня, з підходу, з підЗ ниркових найбільш відомі два види чернетей, гоголь, червоноголовий нирок, крохалі. Є, звичайно, і інші, але вони набагато рідше попадають мисливцеві під постріл. У цих качок характер харчування зовсім іншої. Свій корм вони знаходять на дні водойм і в товщі води. Це можуть бути й водяні рослини, і безхребетні, і риба. Нирків набагато частіше можна побачити на відкритих плесах, вони звичайно менш обережні в польоті й частіше налітають навіть на погано замаскованого мисливця
Відповідно, «шляхетні качки» — це мешканці мілководних, ділянок, що прогрівають добре, водойм і боліт. У ранне-осенний і літній періоди вони тримаються в прибережній зоні: у бордюрі з очерету й рогоза, особливо люблять зарості тілоріза, озерного очерету й хвоща. Пізніше, коли виводки вже розлетілися й прийшла настав час збиратися в зграї, качки дуже часто влаштовують колективні днювання. Це, як правило, місця «міцні» і спокійні. У мене на пам'яті є кілька таких місць, і от характерні приклади. Один раз це був верхній плин невеликого струмка, подпруженного старою лісовозною дорогою, у результаті чого відбулося підтоплення низинки площею близько 1,5 га. Ця низина з невеликими дзеркальцями відкритої води заросла верболозом упереміж з рогозом, що створило ідеальні умови для відпочинку качок. Із цього болотца вилетіло біля півтори сотень крякових. Ще одне подібне днювання було виявлено в схожому місці, у болоті, що служило джерелом струмка. Потім зовсім поруч перебувало вівсяне поле, де були влаштовані засідоки на ведмедя. З настанням сутінків з куртини рогоза раптом почали вилітати качки, упереміж крижня й чирки, і відразу сідати в овес. По досить приблизних підрахунках, їх було не менше 200.
По качках: з куреня, з підходу, з підВластиво кормові пристрасті качок у той або інший період часу найчастіше й визначають способи полювання на них, з яких найбільш відомі чотири: з куреня, з підходу, з під'їзду й на перельотах
Більшість починаючих міських мисливців перший досвід стрілянини вліт одержують на полюваннях в організованих охотхозяйствах, де найчастіше практикується єдиний спосіб полювання — з куреня з опудалами, а іноді й з підсадженою, розрахований здебільшого на стрілянину по сидячому птаху. Однак утоку, настьобана пострілами, через два-три дня полювання прекрасно запам'ятовує небезпечні місця, і сподіватися на її присадку може лише непоправний оптиміст.
Курені звичайно ставлять у місцях качиних присад, причому не кормових, а дневочних. Тому що більшість полювань починається з ранкової зорі, то підліт птахів треба очікувати саме на днювання. Звичайно, ідеальний варіант, якщо вечірню зорю мисливець зустрічає в курені, поставленому на місці нічної годівлі, а ранкову в районі днювання. Але так буває рідко. Тим більше що пуганная пострілами птах часто йде навіть із дуже полюбившихся їй місць. Об'єктами полювання залишаються тільки одиничні необережні особини, які іноді можуть пролетіти в межах пострілу від куреня. А стрілянину в таких умовах варто вважати складної, і розраховувати на гарний результат може тільки мисливець, що має достатні навички подібної стрілянини. Полювання з куреня тримає мисливця в постійній напрузі, розуміє там, де утік досить. Прямо скажемо, восени й до підсадженого, і до опудал кряковие підсаджуються рідко, це більше характерно для чирков і ниркових утік, але по що пролітають стріляти доводиться досить часто. Чим варто зайнятися мисливцеві в курені в першу чергу? На мій погляд, насамперед потрібно визначити зону, у якій можна впевнено стріляти з розрахунком на надійну поразку птахів. Потім уже в цій зоні виділити для себе сектора, де стріляти не треба, тому що битий птах буде падати в густі зарості очерету або іншої водно-болотной рослинності, де знайти її буде практично неможливо.
По качках: з куреня, з підходу, з підКачки — птаха швидкого польоту, тільки при зльоті вони іноді здаються трохи незграбними, особливо чирки, але понаблюдав за идущими на посадку цими ж чирками або червоноголовими нирками, коли спочатку чутний тільки свист повітря, що розсікає, потім бачиш бурун посадки й уже потім самого птаха, їх можна сміло вважати кращими літунами нашої мисливської орнітофауни
Найпростіша стрілянина по качці — це при полюванні з підходу на вилетку. Багато років тому першу самостійну практику мисливської стрілянини вліт я придбав саме на такім полюванні
Стріляти я почав дуже рано, тому що найрізноманітніша зброя в нас у будинку було завжди. А за перехід у другий клас із «Похвальною грамотою» мені був подарований малокаліберний Вінчестер, правда зі знятими нарізами. Прямо скажемо, зброя без претензії на точний постріл, але зате цілком придатне для стрілянини вліт по консервних банках, які ми (батько, брат і я) добивали кувиркающимися кульками до дротового стану. Загалом, до часу самостійного полювання стріляв дуже багато, але в основному з кульової зброї — спочатку малокаліберного (від пістолетів і револьверів до малокаліберного кулемета) , благо патронів було по потребі, а потім з різного іншого. Це були п'ятидесяті роки, відомі своїм ліберальним відношенням до власників мисливської зброї. Але все це була стрілянина кульова, і до реальної мисливської стрілянини дробом вона не мала ніякого відношення. Зрозуміло, я завжди міг потрапити в підкинуту банку або дерев'яну цурку й із дробової рушниці, і із гвинтівки, але, як виявилося, не в качку.
На початку шістдесятих років, саме до відкриття літнього полювання, я з вільними двома тижнями потрапив на саму границю нинішніх Тверской і Смоленської областей південніше міста Білого, розраховуючи поохотиться. Тому що собаки в мене не було, основними місцями полювання я вибрав береги розташованого недалеко Чичатского озера й саму річку Чичатку, неширокої 7—10-метровою стрічкою поточну у вільхових заростях через косовиці й вигони місцевого колгоспу. Сподівався я на утік. Треба сказати, що на качиних полюваннях я бував і раніше. В основному це були поїздки з батьком у Заболотьское охотхозяйство. У нього, а згодом і в мене, були дружні відносини з тодішнім директором Петром Михайловичем Пришвіним — сином чудового письменника. Я приїжджав відтіля із трофеями, у тому числі й добутими вліт, але, на мій погляд, це були здебільшого випадкові влучення, що й підтвердилося під час полювання на річці Чичатке. У мене із собою був відмінний Меркель 203 моделі із прекрасним боєм, особливо дрібними номерами дробу. Беріг озера виявився приволочённим, і підійти близько до крайки води було не можна, тому качки злітали із прибережного очерету на межі надійного дробового пострілу. Вистріливши раз десять і не взявши ні однієї, у стані зробленої пригніченості, тому що не розумів причини промахів, я залишив озеро й вирішив спробувати своє мисливське щастя на річці. Перших трьох крякових, що піднімалися по черзі не далі 15—20 метрів від мене, я знову благополучно промастив, але в цих промахах з'явився один позитивний момент. Якщо, стріляючи безрезультатно на озері, я списував свою невдачу на начебто б далеку дистанцію вильоту утік, то тут усе стало зовсім очевидним. Я квапився з пострілом і недбало прицілювався, підсвідомо вважаючи, що широкий осип дробу сама компенсує мої помилки. Але стрілянина на полюванні не терпить недбалості. Ледве помилки в прицілюванні, ледве в попередженні — і, будь ласка, промах! Можете помилуватися на  фото полювання .
На початку мисливського сезону качки, сполохані із прибережного бордюру, злітають повільно й начебто б неохоче. Видимо тому, що дорослі особини недавно закінчили линку, а молодняк тільки що піднявся на крило. Зліт у них гучний, і собаку, і мисливця вони напускають близько, що тому особливо починає мисливцеві краще використати патрони, споряджені 7 або навіть 8 номером дробу. Попередження мінімальне, коли стріляєш на зльоті, якщо ж рушниця лягла в плече ніяково, тобто час на виправлення, щоправда, з відповідним збільшенням попередження. Полювання на вилетку з підходу можна, мабуть, уважати найкращої, як початковий етап практики стрілянини вліт. Вона гарна ще й тим, що може бути індивідуальної, тобто мисливець один, його не бентежить присутність товаришів або взагалі сторонніх людей, і він спокійніше аналізує свої помилки
Полювання на човні з під'їзду дуже близькі попередньої. Різниця полягає в тім, що при цьому способі мисливець обстежить прибережний рослинний бордюр водойми із зовнішньої сторони, і ще йому потрібний супровідний, котрий править човном. Можна, звичайно, самому й правити, і встигати стріляти, однак складність стрілянини при цьому помітно зростає: по-перше, збільшується дистанція пострілу, тому що потрібно кинути весло, схопити рушницю, скинути його й вистрілити прицільно, а по-друге, всі перераховані вище дії потрібно зробити швидко, чітко, без суєти й з максимальною швидкістю. Якщо в човні два чоловіки, то характер стрілянини дуже близький такому ж при полюванні з підходу, тільки виконання, природно, більше складне, тому що мисливець перебуває в човні й обмежений у свободі дій. Тут допускаються далекі постріли, адже човен дозволяє швидко підплисти до місця падіння птаха й підібрати її. Для серпневого полювання з під'їзду при нормальних зарядах оптимальний 7 номер дробу для першого пострілу й 6 для другого. Вересневі й тим більше жовтневі полювання вимагають для кряковой і інших великих качок (великий крохаль, турпан і ін.) відповідно 5, 4 і навіть 3-го номера
Особлива увага потрібно звернути на попередження й дистанцію стрілянини. Природно, що це ставиться до будь-якого способу полювання. Я не буду тут говорити про конкретні величини, їхні приблизні значення можна порахувати, користуючись таблицями швидкостей польоту дробу й рухи тварин. Але потрібно пам'ятати, що яке би попередження ви не вибрали відповідно до дистанції стрілянини й швидкістю польоту птаха, його потрібно дотримувати незалежно від кута пострілу. Птах, що летить під кутом, що робить її політ ближче до угонному або зустрічного, має більше шансів бути ураженої бічними дробинами снопа, але його центр потрібно все-таки направляти саме в ту крапку, де вони повинні зустрітися (центр снопа й птах). І зуміти не обмануться гаданою необхідністю зменшення попередження зі зменшенням кута між лінією польоту мети й лінією пострілу
Тепер небагато про дистанції стрілянини. Шанс зробити подранка й безнадійно втратити птаха найбільш великий при стрілянині над міру, тобто далі, ніж максимально рекомендована відстань для даного номера дробу й виду дичини. Зі збільшенням дистанції стрілянини діаметр дробового осипу збільшується прогресивно, а зона надійної поразки настільки ж активно скорочується. Тому ймовірність зачепити птаха одними-двома дробинами цілком реальна, але добути її як трофей — примарна. На будь-якім полюванні головне — не перевищувати ту дистанцію стрілянини, на якій забезпечується надійна поразка дичини
Основна причина промахів по качках (не на підйомі) — це неправильна оцінка швидкості польоту й, як наслідок, мале попередження, а результат — обзаживание. Розрахунки показують, що при стрілянині по що пролітає кряковой качці з відстані 35 метрів величина попередження для центра дробової особини буде близько 2,5 метри.
Практика ж стрілянини на полюванні показує, що починаючому мисливцеві майже неможливо змусити себе винести крапку прицілювання більш ніж на півтора метра вперед птаха. Для успішної стрілянини потрібно постійно тренувати себе у визначенні дистанції, швидкості польоту птаха й в оцінці попередження
Стрілянина на перельотах теж досить складна. Перелітаючи з місця днювань на годівлю й назад, качки летять звичайно одним маршрутом, і якщо мисливців не багато й птахів не заганяють безладною стріляниною в надхмар'я, те цілком реально вибрати місце, де качки будуть налітати на нормальний постріл. Труднощі стрілянини полягає в тім, що летять вони швидко й найчастіше в сутінках, тобто не завжди можна заздалегідь помітити птаха й вчасно виготуватися до пострілу, правильно оцінивши відстань до качки й швидкість її польоту. Тут краще втримуватися від далеких пострілів, а стріляти близько, що налітають птахів,
Коли мисливцеві вдається знайти заплавні озерця або мілководні заводі, куди прилітають качки на нічну годівлю, те, уставши на маршруті підльоту до цих водойм, можна вдало постріляти, незважаючи на те що качки з'являються звичайно вже в густих сутінках. Недалеко від присади вони летять повільно й низько, з'являючись над мисливцем найчастіше всього в 10—15 метрах. Для такої стрілянини навіть пізньої восени краще брати патрони із дрібним дробом №№ 6, 7 і навіть 8.
По качках: з куреня, з підходу, з підОкремо варто зупинитися на стрілянині деяких ниркових утік на воді. Многим доводилося бути свідком такий сиутации, коли чорніти або який-небудь луток устигають пірнути за частки секунди до того, як будуть обсипані дробом. Через 15—20 секунд вони знову з'являються на поверхні води, і все повторюється з однаковим результатом. Основні причини невдалої стрілянини, на мій погляд, що випливають. Усі знають, що в ниркових утік над поверхнею води перебуває менша частина тушки й вони являють собою дуже маленьку мету. Відстань на воді звичайно здається меншим, чим є насправді, і прийняти пятидесятиметровую дистанцію за нормальну нічого не коштує. Чернети, луток і деякі інші нирковие під час осінніх перельотів часто тримаються на відкритих плесах досить далеко від берега. човен, Що Підпливає, зграйки утік рідко підпускають ближче 70 метрів, до одиначок можна наблизитися й на 50, але це гранична дистанція для стрілянини навіть у нормальних умовах. Мисливець перебуває в човні зовсім не високо над водою, так намагається ще пригнутися, щоб бути менш помітним і підплисти ближче. От і виходить, що дріб летить низько над водою і їй потрібно вразити дуже вузьку, що ледве виступає над поверхнею води спинку птаха. А на 50 метрів дріб навіть із купчасто, що б'є рушниці, найчастіше обнесе таку мету. Як уже говорилося, ці качки дуже часто встигають пірнути. Це не випадковість, і в цьому немає нічого дивного. Загальновідомо, що звук поширюється в повітряному середовищі зі швидкістю близько 330 м/с і відстань 50 метрів пройде приблизно за 0,15 сек, а дробу № 4 середні патрони буде потрібно 0,20 сек, щоб перебороти ту ж відстань. А реакція в птахів гарна. Тому постріли по нирках із човнів рідко бувають результативними й полювати на них краще з куренів, побудованих на більших плесах, і з більшою кількістю опудал. Усім — щасливого полювання!
 
 (голосов: 1)
  • Мисливський портал привітає всіх мисливців!
  • Голубой пикардийский эпаньоль
  • ИЖ-39
  • Як я став мисливцем
  • Куля Майера й "Кировчанка": який віддати перевагу?
  • | Автор: kodges | 25 сентября 2007 | Коментарі (3) |  Надрукувати
     

    #1 написал: melnichikov (29 мая 2011 09:12)

     
    Чтo бы с вами ни случилoсь, все этo уже случалoсь с кем-тo из ваших знакoмых, тoлькo былo еще хуже.
    Зарегистрирован: 28.05.2011 ICQ: -- [цитировать]
     
    http://www.titania.ee/ . Ставим штамп апостиль на свидетельство о смерти
    Copyright © 2007 "Полювання, мисливська зброя, способи полювання й спорядження. Мисливський портал." GoodWeb