У журналі «Полювання й мисливське господарство» триває
оживленний творчу розмову про застосування куль у мисливському
гладкоствольном зброї. При цьому піднімається ряд питань, які чекають
своего подальшого підтвердження, а може, і уточнення. Нами був
проведен експеримент із кулями Майера й «Кировчанка», де ставилися
следующие завдання: 1 — по тіньовому фотозображенню кулі на траєкторії
полета оцінити її деформації; 2 — по тіньовому фотозображенню кулі на
траектории польоту показати характер її обтікання в надзвуковому
потоке, простежити за її поводженням і зробити оцінку стійкості в
полете; 3 — по заміряним величинам часу польоту кулі на
фиксированних ділянках траєкторії визначити середні швидкості її польоту
и величину кінетичної енергії; 4— зрівняти зазначені вище дані
испитиваемих куль і по них установити перевага їх застосування
Спорядили п'ять патронів 12-го калібру в паперових гільзах: три патрони з подкалиберной кулею Майера (M1, М2, МЗ) і два патрони з кулею «Кировчака» (ДО1, ДО2). Порох — «Сокіл» однієї партії, капсуль «Жевело», також однієї партії. Спорядження патронів показане на мал. 1:1 — гільза; 2 — контейнер кулі «Кировчанка»; 3 — куля «Кировчанка» на мал. 1,а, куля Майера на мал. 1,6 і 1,в; 4 — поліетиленовий концентратор^-концентратор-пиж-концентратор на мал. 1,а й 1,6 зі зрізаними пелюстками, на мал. 1,в — з пелюстками; 5 — порох; 6 — наповнювач^-наповнювач-пиж-наповнювач повстяний
Спорядження двох патронів кулею «Кировчанка»: навішення пороху 2,3 м; поліетиленовий концентратор^-концентратор-пиж-концентратор зі зрізаними пелюстками (вага 1,7 г); куля в заводському контейнері (вага кулі 29 м, вага контейнера 4 г). Спорядження двох патронів кулею Майера M1, M2 (див. мал. 1,6): навішення пороху 2,3 м; поліетиленовий концентратор^-концентратор-пиж-концентратор зі зрізаними пелюстками; повстяний наповнювач^-наповнювач-пиж-наповнювач висотою 7 мм; куля (вага 27,6 г). Спорядження третього патрона подкалиберной кулею Майера (МЗ, мал. 1а): навішення пороху 2,5 м; поліетиленовий концентратор^-концентратор-пиж-концентратор з пелюстками (вага 2,1 г); куля (вага 27,6 г). Твердість свинцю куль Майера склала 7,4 кгс/мм2, куль «Кировчанка» — 6,6 кгс/мм2 по Виккерсу. Пиж-концентратор досилався на порох вручну з незначним зусиллям (не більше 5 кгс). Завальцювання гільз вироблялося ручним закрученням. Стріляли коштуючи, з упору, із двоствольної рушниці 12-го калібру ИЖ-54, із правого стовбура з получоком при нормальній кімнатній температурі й відсутності яких-небудь повітряних переміщень Фотографування з фіксуванням часу польоту кулі вироблялося на відстані від 16 до 40,6 м від дулового зрізу на 8 ділянках
Розглядаючи отримані фотографії польоту куль «Кировчанка» і Майера з погляду їхньої деформації, можна зробити висновки, подібні з даними Изметинского в журналі «Полювання й мисливське господарство» (1982) № 9. Однак спостерігаються й відмінності. Очевидно, це пов'язане з тим, що постріли по Изметинскому вироблялися в сніг, а в даному експерименті фотозображення отримані у вільному польоті на траєкторії. Відмінність по кулі «Кировчанка» полягає лише в тім, що на нашому експерименті куля виглядає симетричної й правильної форми. Щодо кулі Майера відмінність полягає в тім, що фото підтверджують наявність зовнішніх ребер кулі. Виходить, подкалиберная куля Майера не настільки деформується при навішеннях пороху в 2,3 і 2,5 м, як це показано в статті Изметинского. І все-таки це не стабілізує політ кулі: вона летить шкереберть. Це чітко видно на фото. Наявність похилих ребер, як внутрішніх, так і зовнішніх, анітрошки себе не виправдує
Розглядаючи фотографії двох куль «Кировчанка» (ДО1 і ДО2), характер їхнього обтікання повітряним потоком, утворення стрибків ущільнення, завихрення
повітряного потоку, доходимо висновку, що ця куля стабілізується в польоті за рахунок газодинамического ефекту. Незважаючи на те що центр мас цієї кулі в результаті її деформації змістився по осі назад, стійкість кулі в польоті не порушилася за рахунок збільшення масимального поперечного переріза задньої частини кулі стосовно її передньої частини. У результаті цього центр тиску на кулю від потоку, що набігає, змістився по осі далі центра мас до її хвостової частини, і куля не втратила стійкості в польоті, чого не можна сказати про пул Майера.
Звідси треба, що головною умовою стійкості польоту кулі є те, що центр тиску перебуває ближче до її хвостової частини, а центр мас — ближче до передньої частини. І чим більше це растояние, тим стійкіше поле кулі
Крім того, можна, зробити висновок, що заоваленность пробоїн у мішені або навіть пробоїні з бічним відбитком кулі не можуть однозначно свідчити про нестійкість польоту кулі «Кировчанка», тому що куля летить із певним і в той же час змінним кутом атаки (кут між поздовжньою віссю кулі й напрямком її польоту), що чітко видно на фото. Цей кут у момент зустрічі кулі з мішенню може залишатися таким же, а може й збільшуватися внаслідок перекидаючого моменту, що й створює заоваленность у мішені, хоча куля має стійкість вполете.
По заміряних величинах часу польоту кулі на фіксованих ділянках траєкторії визначені середні швидкості польоту куль і їхні кінетичні енергії на тих же ділянках
Аналізуючи отримані швидкості польоту куль на траєкторії, можна зробити ряд висновків. Обидві кулі «Кировчанка» мають досить близькі значення швидкостей на тих самих ділянках польоту. При тих самих навішеннях пороху куля «Кировчанка» має істотно більшу швидкість польоту по траєкторії, чим куля Майера. Падіння швидкості в кулі «Кировчанка» значно менше, ніж у кулі Майера. Куля Майера МЗ, що одержала швидкість від навішення пороху 2,5 м, і кулі «Кировчанка» ДО1 і ДО2, що одержали швидкість від навішення пороху 2,3 м, на відстані 39 м їхнього польоту зрівняли свої швидкості до 370 м/сек. Звідси можна зробити висновок, що куля «Кировчанка» має менший лобовий опір і значно кращу аеродинаміку в польоті, ніж куля Майера. Це також підтверджується при розгляді фотографій, аналізі характеру обтікання куль, отриманих стрибків ущільнення й завихрень повітряного потоку
Куля «Кировчанка» навіть на відстані 39 м від дулового зрізу має більшу забійну силу (порядку 40 кгс/м) не тільки при однакових навішеннях пороху 2,3 м, але й у тому випадку, коли навішення пороху для «Кировчанки» склала 2,3 м, а для кулі Майера 2,5 м (порядку 7—10 кгс/м). Таким чином, з огляду на все сказане, куля «Кировчанка» 12-го калібру більше краща на полюванні, чим подкалиберная куля Майера.
Напрошується й інший, більше загальний висновок: кулі гладкостовбурних рушниць, що запускають у серійне виробництво, не проходять серйозних аеродинамічних і експлуатаційних досліджень. Тому при розробці нових видів куль, а також для об'єктивної характеристики вже розроблених і запущених у серійне виробництво потрібні всебічні дослідження
Спорядили п'ять патронів 12-го калібру в паперових гільзах: три патрони з подкалиберной кулею Майера (M1, М2, МЗ) і два патрони з кулею «Кировчака» (ДО1, ДО2). Порох — «Сокіл» однієї партії, капсуль «Жевело», також однієї партії. Спорядження патронів показане на мал. 1:1 — гільза; 2 — контейнер кулі «Кировчанка»; 3 — куля «Кировчанка» на мал. 1,а, куля Майера на мал. 1,6 і 1,в; 4 — поліетиленовий концентратор^-концентратор-пиж-концентратор на мал. 1,а й 1,6 зі зрізаними пелюстками, на мал. 1,в — з пелюстками; 5 — порох; 6 — наповнювач^-наповнювач-пиж-наповнювач повстяний
повітряного потоку, доходимо висновку, що ця куля стабілізується в польоті за рахунок газодинамического ефекту. Незважаючи на те що центр мас цієї кулі в результаті її деформації змістився по осі назад, стійкість кулі в польоті не порушилася за рахунок збільшення масимального поперечного переріза задньої частини кулі стосовно її передньої частини. У результаті цього центр тиску на кулю від потоку, що набігає, змістився по осі далі центра мас до її хвостової частини, і куля не втратила стійкості в польоті, чого не можна сказати про пул Майера.