Полювання, мисливська зброя, способи полювання й спорядження. Мисливський портал.
Головна | Реєстрація | Розширений пошук | Нове на сайті  
be number one
 

  {banner}  
Пользователь: kodges
 
Полное имя: Felix
Дата регистрации: 28 июня 2007 17:24
Последнее посещение: 1 февраля 2008 14:10
Группа:    Администраторы

Рейтинг:
  • 51


Место жительства: Росія
Номер ICQ: 831-650
Немного о себе:
Web-майстер, захоплююся полюванням, риболовлею, дуже люблю природу.

Количество публикаций:    220
Количество комментариев: 1 [ Последние комментарии ]

E-Mail адрес: [отправить E-Mail] [написать ПС]  
 

"Махновці" у зеленій зоні

 
Прочитали: 2107 (раз) | Розділ - На привалі... » Мисливські байки

Ижевку в зеленій зоні довелося чехлить, щоб не нариваться на зайві неприємності із цілком можливими єгерями. Для них, случись мені догодити в протокольну онучу, це просто зайва возможность показати перед вищестоящим начальством своє службове рвение: «Як же! Намагаємося, громадянин начальник, геть якого сверхопасного відомого «зубра» у зеленій зоні відловили, а ще писательствует». Ходи після до охотоведу, пиши пояснювальні та інші бумаги, а мені це із хлоп'ячих часів було неулюблено, не токмо зараз, на п'ятому десятку років. Але спанієлеві Ральфу усе ще хотілося зайвий раз понюхать сліди вальдшнепів, що годувалися вночі на дорожніх калюжах і колеях, побігати по осінньому лісі
Дорога повела нас уздовж опушки, краєм поля з не прибраними з минулого года валками почернелой лежаної соломи. Ральф зненацька залягав против вітру й рвонув по прямій до непримітного серед інших солом'яної кучке. Дарма я кричав, намагаючись зупинити іншим часом слухняного помощника. Він мчався щодуху назустріч своїй долі
 
22 июля 2007 | Коментарів (1) | Прочитати повністю...
 

Мої собаки

 
Прочитали: 2172 (раз) | Розділ - Мисливські статті

Все моє життя, скільки себе пам'ятаю, була зв'язана в тієї или іншого ступеня із собаками. Мій дід і батько були мисливцями. Будучи сельскими жителями, вони завжди тримали будинку гончих
С дозволу читача зроблю невеликий відступ від теми, після которого повернуся до собак. Після закінчення саратовских вузів мої родители поїхали жити в село Напуваємо Пензенською області
Первой нашим собакою була гонча Вінка. Щораз, коли я ще первоклассником вертався зі школи додому, вона бігла назустріч мені сломя голову, привітно махала хвостом, хвилеподібно ізвивалася всім телом і при цьому постійно посміхалася, морщачи верхню губу. Вона з радостью кидалася мені на груди, ми обіймалися й продовжували шлях кдому.
 
22 июля 2007 | Коментарів (4) | Прочитати повністю...
 

Добір подранка

 
Прочитали: 2049 (раз) | Розділ - Мисливські статті

М. БЛЮМ

Прежде чим почати переслідування подранка, варто зробити оцінку результата пострілу й визначити місце влучення кулі, щоб представить собі, наскільки небезпечна рана, і виходячи із цього намітити план подальших дій при переслідуванні звіра
О результативності пострілу можна судити по поводженню звіра. Якщо звір падает і, підхопившись, швидко йде, це значить, що куля тільки оглушила его, зачепивши хребець або сковзнувши по чолу або нижній частині рога. Якщо зверь робить великий стрибок, то він поранений у легені або печінка. При цьому он прискорює біг, відділяється від череди (якщо тварина ставиться до копитним), тикає в кущі й незабаром падає метрах в 100 або небагато дальше.
При влученні кулі в живіт звір сильно здригається й швидко йде, але вскоре сповільнює біг і біжить згорбившись. Поранений у передню ногу, сразу ж падає, але відразу підхоплюється й біжить на трьох ногах досить бистро. Якщо куля потрапила в задню ногу, то звір осідає назад, але сейчас же підхоплюється й іде, але не швидко.
 
22 июля 2007 | Коментарів (1) | Прочитати повністю...
 

Із блешнею за тигром

 
Прочитали: 2180 (раз) | Розділ - На привалі... » Мисливські байки

С. УСПЕНСЬКИЙ

Не спалося. У хатинці було сиро й задушливо. Над вухом нудно звенел комар, під нарами скреблися й попискивали якісь зверушки. Даже завидно було чути мірний подих і похропування Віктора — мого спутника, а тепер і сусіда
Поворочавшись на худій підстилці, початків було засипати і я, але отут на грудь шльопнулося щось важке й живе. Оказавшийся під рукою ліхтарик висветил повзучу по мені досить більшу змію. Я, напевно, не встиг даже здригнутися — так швидко вона зникла в якійсь щілині. Але все-таки удалось розглянути на ній жовті поперечні смуги, довідатися в змії безобидного амурського полоза — нерідкого в цих місцях мешканця человеческого житла, старанного винищувача пацюків і мишей
 
21 июля 2007 | Коментарів (0) | Прочитати повністю...
 

Сурмач

 
Прочитали: 1933 (раз) | Розділ - На привалі... » Мисливські байки

Іван АРАМИЛЕВ

Починався осінній проліт. Я сидів у скрадке в лісового озера. Праворуч і ліворуч від мене, на інших озерах, хтось зрідка постреливал, я ж не піднімав рушниці, тому що табуни летіли стороною.
Следовало б перенести мій курінь на інше місце, але до того був гарний холмик з жовтими берізками, на якому я влаштувався, що нікуди не хотелось іти
Пригретий полуденним сонцем, я задрімав. Мене розбудив постріл, я приподнялся: за кущами, на сонячній прогалині, верещав і качався по земле Сурмач — моя костромська гонча
Невдалеке стояв мисливець із берданкою в руках. Це був Митяй Рохлін, счетовод цегельного заводу, низенька веснянкувата людина з козлиною бородкой, схожої на шматок клоччя. Йому завжди й у всьому не везло: те в него розривало рушницю, то вискакував від непомірного заряду «безсерпанку» затвор бердани й спотворював особу, то перекидався човен, у якій він догонял підбиту на ріці утчу. З його ім'ям були зв'язані десятки самих нелепих
и смішних подій у лісах, полях і на болотах
 
21 июля 2007 | Коментарів (1) | Прочитати повністю...
 

Наш досвід роботи з карело-фінськими лайками

 
Прочитали: 1939 (раз) | Розділ - Мисливські статті

М. ШОРСТКИЙ,
председатель секції карело-фінських лайок м. Єкатеринбурга
Е. ЯКОРНОВ,
охотник, заводчик карело-фінських лайок

Несомненно, вибір породи мисливського собаки — справа смаку кожного охотника. На щастя, доля звела нас із рудими лайками завдяки случаю, з волі якого в нас у руках виявився журнал «Полювання й охотничье господарство», № 3 за 1968 р. У ньому була опублікована перша статья Л. А. Гибет про цих лайок, а на обкладинці портрет карело-фінської лайки, що дуже походила на одну з наших собак. У статті були впервие описані раніше невідомі широкому колу мисливців історія появления й розвитку породи в Москві й Московській області, становлення племенной і польової роботи, а також відмітні риси й особливості поведения карело-фінських лайок. Протягом багатьох років рекомендації й мисли автора тієї першої статті передавалися при зустрічах единомишленников усередині нашого тоді невеликого, але згуртованого коллектива й у буквальному значенні були інструкцією для багатьох охотников-практиков. З тих пор пройшло більше тридцяти років... За ці роки били й інші публікації про карелок на сторінках даного журналу, причем не менш цікаві й пізнавальні, і вони майже всі були написани Ларисою Артурівною. Ми знаємо, як наші карелочники дорожать її авторитетом, і вдячні їй за практичні ради
 
21 июля 2007 | Коментарів (1) | Прочитати повністю...
 

Його називають білогрудим і чорним

 
Прочитали: 1883 (раз) | Розділ - Мисливські статті

У Приморському краї, у тому числі й у Лазовском заповеднике, живуть два види ведмедів: бурий і гімалайський. Гималайского ведмедя місцеві мисливці називають білогрудим, муравьятником і чорним. Офарблення вовни цього звіра в основному чорний, і только на груди біла мітка. По розмірах гімалайський ведмідь уступает бурому. Чорний ведмідь більше рухливий, більше виверткий, более спритний. Навіть дорослий гімалайський ведмідь легше піднімається на деревья. І взагалі він половину свого життя проводить на деревах. І берлогу він улаштовує в дуплах дерев. Якщо бурий ведмідь живе в основном у більше глухих тайгових ділянках з темнохвойною тайгою, то гималайский дотримується экосистем з більше різноманітної растительностью. Його постійні індивідуальні ділянки розташовуються в долинах рік, ключів, широких розпадків і заплавних урочищ
Численность бурого ведмедя вище в північних районах Приморського краю, а гималайского — у південні. Фахівці вважають, що в північних районах на 10 бурих доводиться один гімалайський. У південних районах ця пропорція соблюдается з точністю до навпаки: на 10 чорних ведмедів доводиться один бурий
 
21 июля 2007 | Коментарів (1) | Прочитати повністю...
 

ДЖАН

 
Прочитали: 1987 (раз) | Розділ - На привалі... » Мисливські байки

Сергій КУЧЕРЕНКО
Малюнки Б. Игнатьева

В небольшой військово-морській базі, що зручно розташувалася між морем і полной звіром і птахом приморською тайгою, служили два закадичних друзі, которих товариші по службі кликали Неразлейвода. Обоє зрі-мужнього років, обоє офицери корабельної служби, і при тім же обоє запеклі мисливці. В Владимира Івановича був гарний сильний кобель по кличці Джан — чистих кровей західно-сибірська лайка, добре вихована й наношена. Іван Владимирович же віддавав перевагу спокійному полюванню власними силами, собак не визнавав, а їх гавкаючи в лісовій тиші взагалі терпіти не міг і навіть раздражался, тому що любив лісовий спокій, любив дивитися, слухати й думать у повній самоті, без шумових подразників, особливо собак, требующих до себе напруженої уваги
 
19 июля 2007 | Коментарів (0) | Прочитати повністю...
 

На соболя з ліхтариком

 
Прочитали: 1875 (раз) | Розділ - На привалі... » Мисливські байки

В. ЛОСЮК

Много років я полював з лайкою в Східному Саяне. Резсо розчленований рельеф, достаток труску, куруми й густий підлісок робили полювання в цих краях досить трудомісткої. До всьому ж древостой, представлений тут в основном ялицею, кедром і ялиною, досягає величезних розмірів. Соболь, настигаемий собакою, прагне сховатися на самому могутньому в окрузі дереве. Звірок прекрасно знає такі дерева у своїх угіддях. Приходилось гнати соболі по найчистіших березняках. І, почувши гавкіт собаки, радуєшся: «Соболь сидить на березі. Я підійду, побачу його відразу и відразу стріляю». І разочаровиваешься, побачивши серед беріз могутній кедр или ялина. Соболь ховається на ньому. Доводилося втрачати годину або два на те, чтоби розглянути серед зелено-сірої маси хвої й гілок буруватий комочек. Бінокль, звичайно, допомагає в таких ситуаціях, але не завжди. Еще важче розглянути соболі в густому пихтаче, де дерева загораживают один одного, і вдалу позицію для обозрева вибирати приходилось годинниками. Рідко допомагає обстріл дерева. Іноді лазив на дерево й стріляв соболя там. А в сутінках видобуток доводилося кидати
 
19 июля 2007 | Коментарів (1) | Прочитати повністю...
 

Сліди рисі

 
Прочитали: 2575 (раз) | Розділ - Мисливські статті

Н. РУКОВСКИЙ

Рись поширена в Росії по всій лісовій зоні від Прибалтики до Камчатки включно. Вона населяє переважно змішані й лиственние лісу, що перемежовуються з гарами, болотами, вирубками, находящимися на різних стадіях заростання, лісовими косовицями, не избегает околиць невеликих лісових селищ. Суцільні хвойні ліси для її не характерні

Рись намагається не попадатися на очі людині, і в цьому їй допомагають бесшумная хода й винятково гострий слух. Однак присутність хищника в угіддях видають різноманітні сліди його життєдіяльності
Как і інші представники сімейства котячих, рись ставиться до пальцеходящим тварин. Її широкі округлі лабети постачені гострими крутозагнутими утяжними пазурами. На передніх лабетах по п'ятьох, на задніх — по чотири пальці. Перші пальці на передніх лабетах розташовані високо й на сліду не залишають відбитків. Не залишають відбитків і пазурі звіра на звичайних аллюрах. Тільки при кидку на видобуток або при подоланні какого-нибудь перешкоди, наприклад калюжі на слизькій дорозі, рись випускает пазурі, і вони залишають на землі помітні мітки
 
19 июля 2007 | Коментарів (1) | Прочитати повністю...
 
Назад
« 1 2 3 ... 15 16 17 ... 20 21 22 »
Далее
Copyright © 2007 "Полювання, мисливська зброя, способи полювання й спорядження. Мисливський портал." GoodWeb