Охотясь на водоплавних, зокрема на гусаків і утік, доводиться
стрелять на різні відстані, залежно від чого варто застосовувати
то або інша зброя й калібр патрона
При стрілянині на дальності 15—55 м рациональнее всього використати
гладкоствольное зброя 12 і 16 калібрів, а 20-го тільки «магнум», з
различними дуловими пристроями: від циліндра до найдужчого чока.
Причем дулові пристрої можуть бути виконані як заодно зі стовбуром,
что не дає можливості змінювати купчастість стрілянини при стрілянині
одинаково спорядженими патронами, так і окремо від стовбура, що
позволяет у поличоках міняти внутрішню конфігурацію дулового звуження,
а в змінних чоках міняти самі дулові звуження, що, природно,
приводит до зміни купчастості бою зброї. Звичайно, як поличоки, так і
сменние чоки не дають можливості швидко зробити хоча б два
последовательних постріли з різними характеристиками по купчастості бою
из одного стовбура, тому у всіх одностволках (помпових, магазинних,
самозарядних) два послідовних постріли з різними
характеристиками по купчастості бою можна зробити тільки в тому випадку,
если патрони заряджені різними способами, изменяющими купчастість
стрельби. Виходячи із цього, рациональнее мати однаково споряджені
патрони, але в комплекті із двоствольною рушницею, що має стовбури з різними
дульними пристроями
Для стрілянини на відстані не далі 25 м раціонально застосовувати патрон стандартного спорядження, а стовбур повинен бути циліндром або, у крайньому випадку, получоком. На 30—40 м варто стріляти також стандартними патронами зі стовбурів з получоком або повним чоком. Із циліндричного стовбура можна стріляти тільки патронами з підвищеною купчастістю бою. Якщо умови полювання приводять до необхідності стріляти на відстані 45—55 м, то патрони необхідно мати тільки з підвищеною купчастістю бою й стріляти зі стовбурів з повним чоком.
Отже, для стрілянини на відстані до 55 м варто застосовувати тільки гладкостовбурна зброя різних систем: двоствольне, одностовбурне самозарядне й магазинне. Особливо хочу відзначити, що появившееся зараз у продажі магазинна помпова зброя варто здобувати для полювання зі стовбурами довжиною не менш 700 мм.
Для стрілянини на 60—100 м можна застосовувати магазинні або самозарядні карабіни з оптичним прицілом, у яких використаються патрони калібру 5,6 мм кільцевого запалення з початковою швидкістю кулі близької до 400 м/с. При цьому бажано, щоб куля мала підвищену здатність до деформації, наприклад порожнечу в головній частині. Наша промисловість випускает. патрони такого типу за назвою «Ковбой».
Для видобутку гусака на дальностях 100— 150 м варто застосовувати патрони типу «Хорнет» калібру 5,6 мм із полуоболочечной кулею вагою 3 м, що має початкову швидкість порядку 740 м/с, або патрон . 22 Вінчестер Магнум (вага кулі 2,6 м, V0=610M/C).
Звичайно, кращим варіантом може бути тільки трійник із двома гладкими стовбурами, наприклад, 16 калібру й нижнім нарізним стовбуром під патрон «Хорнет» з різними початковими швидкостями куль. Така зброя дозволить отстреливать утік і гусаків на дальностях до 150 м на землі або воді, а вліт до 55 м. Звичайно, трійник повинен мати дуже високу купчастість бою при стрілянині з нарізного стовбура (розкид куль повинен бути не більше 3 див при стрілянині на 150 м), мати шнеллер і оптичний приціл шестиразового збільшення
Для стрілянини по гусаку із гладких стовбурів застосовується дріб від № 3 до нуля, але не крупніше чотирьох нулів. На утік типу кряковой варто застосовувати дріб № 5 або № 6, але не крупніше № 3 пізньою осінню на великій воді. Для відстрілу чирков найкраще підійде добь №7, але можна скористатися й шісткою
Споряджати стандартні патрони для стрілянини дробом на звичайні дальності можна в такий спосіб. Береться кожна з наявних гільз, а саме паперова, пластмасова або металева, і в неї запресовуються капсуля або «центробой», або «жевело», залежно від конструкції капсульного гнізда гільзи. Капсуля «жевело» надійно запалюють як димні, так і бездимні пороху, а капсуль «центробой» добре запалює тільки димний порох. Для надійного запалення бездимних порохов перед запресовуванням у гільзу капсуля «центробой» у капсульне гніздо підсипають сім зерен димного пороху, що підсилює смолоскип вогню, воспламеняющего пороховий заряд
Після капсюлировки призначених для спорядження гільз у них засипають необхідну вагу порохового заряду залежно від калібру патрона, ваги рушниці, кількості дробу й типу пижа. Для початкової добірки снаряда дробу й ваги пороху в патронах з повстяними пижами варто користуватися таблицею 1. Після попередніх стрілянин, при незадовільній купчастості (табл. 2) або різкості бою (глибини проникання дробини в суху соснову дошку не менш чим на три її діаметри) варто почати змінювати співвідношення ваги пороху й дробу, користуючись наступним правилом. При сильному розкиді дробу потрібно зменшити її швидкість або за рахунок зменшення порохового заряду, або за рахунок збільшення ваги дробу. При поганій різкості бою треба або збільшити пороховий заряд або зменшити вага дробу
При використанні пороху «Сокіл» із древесноволокнистими пижами заряд треба збільшити на 0,1 м у порівнянні з патроном,' имеющим повстяні пижі, а застосувавши поліетиленові пижі, заряд пороху «Сокіл» зменшити на 0,2 м, так само стосовно патрона з повстяним пижом. Оскільки бездимні пороху «Барс», ВУСД, «Сунар» і його модифікації сильно відрізняються по своїх характеристиках від однієї партії до іншої, те насамперед при спорядженні патронів варто керуватися прикладеними інструкціями або мінімальним зарядом, наведеним у таблиці 1.
Після засипання порохового заряду досилаються прокладки із твердого картону обший товщиною не менш 3 мм або поліетиленовий обтюратор (усього цього робити не слід, якщо використати для спорядження поліетиленовий пиж, тому що він уже має обтюрирующее пристрій у вигляді спіднички). Потім міститься осаленний на глибину 2 мм повстяний пиж. На нього, при необхідності, досилається, як наповнювач, неосаленнии повстяний пиж і міститься картонна прокладка, що трохи збільшує розкид дробу, але зате дає рівний осип. Її діаметр повинен бути на 0,4—0,5 мм менше внутрішні діаметри гільзи. Після цього в гільзу засипають дріб, зверху який розташовують прокладк із тонкого пухкого картону товщиною 0,7—1,0 мм і діаметром на 0,1—0,2 мм більше, ніж внутрішній діаметр гільзи в дульца. Поверх прокладки під закручення залишають вільний край дульца гільзи в 4—6 мм, що завальцовивается закрученням. Прокладка на дріб не потрібна, якщо застосувати спосіб закручення типу «зірочки», що поліпшить характеристики бою. Для закріплення дробового снаряда в металевій гільзі найпростіше використати спеціальний поліетиленовий пиж, що продається зараз у магазинах і описаний у книзі С. М. Шейнина «Досвід удосконалювання рушничних боєприпасів» (Тула, 1991).
Отже, патрон для звичайних дальностей стрілянини споряджений, але нам ще варто розібратися, чим він буде відрізнятися від патрона, призначеного для стрілянини на більші відстані
Патрон для поразки дичини на відстанях 40—55 м при стрілянині зі стовбура з повним чоком споряджається з контейнером, у якому розташовується дріб. Поліетиленові пижі із четирехлепестковим контейнером виготовляють у заводських умовах. Вони підвищують купчастість бою в середньому на 15 %, забезпечують стабільний бій рушниці й роблять всі дробини забійними. Якщо у вас поліетиленові пижі з концентраторами відсутні, то дріб розташовується поверх набору пижів у саморобному контейнері. Саморобний контейнер являє собою дві поліетиленові смужки, довжиною рівні двом висотам дробового снаряда при засипанні його в гільзу плюс один внутрішній діаметр гільзи, а шириною — в одну чверть окружності каналу стовбура. Товщина поліетиленової плівки повинна бути в межах 0,4— 0,5 мм. Перед тим як засипати дробовий снаряд у гільзу, варто вставити хрестоподібно поліетиленові смужки так, щоб утворилася четирехлепестковий контейнер-укучнитель (сорочка), потім засипати снаряд дробу
Якщо ж контейнер виготовити не із чого, те дробовий снаряд пересипають крохмалем (картопляним борошном), тальком, крихтою з пінопласту, кістяною борошном або отрубями. На снаряд 12-го калібру картопляного борошна потрібно приблизно від 1,5 до 3 р. Щоб не збільшувався тиск у каналі стовбура при пострілі таким патроном, необхідно зменшити вагу дробу на величину ваги сипучого наповнювача
Пересипание дробу картопляним борошном виробляється в такий спосіб. У гільзу поміщають біля однієї третини дробового снаряда, а поверх насипають небагато крохмалю й, постукуючи навойником по стінках гільзи, одночасно підсипають крохмаль (при необхідності), домагаючись того, щоб борошно заповнило проміжки між дробинками й злегка покрили дріб. Потім т же саме проробляють окремо з кожної третю дробу, що залишилося. Після того як дріб вся буде поміщена в гільзу, перед закрученням способом завальцювання на неї кладуть дробову картонну прокладку з пухкого картону товщиною не більше 1 мм. Природно, при закрученні країв гільзи способом «зірочка» цього робити не слід. Особлива увага необхідно звернути на те, щоб ті матеріали, які будуть використатися для пересипання дробу, були зовсім сухі
