В середині 50-х рр. фахівці фірми Winchester після аналізу
ассортимента боєприпасів, що випускають, прийшли до висновку про необхідність
разработки нового патрона кільцевого запалення категорії магнум. В
1959 р. такий патрон, що одержав позначення .22 Winchester Magnum
Rimfire (WMR), був створений і запущений у серійне виробництво
Основне завдання розроблювачів, заключавшаяся в істотному підвищенні початкової швидкості кулі в порівнянні зі стандартним патроном .22 Long Rifle, була успішно виконана — новий патрон з гільзою циліндричної форми довжиною 26,8 мм (діаметр кулі 5,68—5,7 мм) при стрілянині зі зброї з довжиною стовбура 550—610 мм повідомляв кулі вагою 2,6 м початкову швидкість 570—650 м/с, що значно більше швидкості кулі аналогічної ваги патрона .22 Long Rifle (у середньому 330—370 м/с). Однак спортсменам підвищена швидкість кулі була не дуже необхідна. Для стрілянини по мішені балістика «Лонг Райфла» близька до оптимального, так що акцент у позиціюванні на ринку патрона .22 WMR був споконвічно зміщений убік полювання. Саме мисливці могли повністю реалізувати переваги, обумовлені поліпшеною балістикою: так, якщо дальність ефективного вогню звичайної «мелкашки» становить порядку 50—70 м, те гвинтівка під .22 WMR дозволяє впевнено бити великого птаха й дрібних звірків на дальності до 120—140 м. Загалом, хлопцям з відділу боєприпасів «Вінчестера» можна сказати «спасибі» — вони знали, що робили (див. табл. 1).
Доповнюючи сказане, приведу коротку характеристику, специфікації й результати відстрілу двох сучасних зразків зброї американського виробництва під патрон .22 WMR — самозарядного карабіна Marlin 922M і болтової гвинтівки Ruger 77/22 RM Varmint. Обидва зразки характеризуються досить високими для зброї своєї цінової категорії експлуатаційними й балістичними показниками, але в силу різних конструктивних схем не є прямими конкурентами й створені з урахуванням вимог різних груп споживачів. Працюючий на принципі віддачі затвора, самозарядний «Марлин» більше підходить для тренувань і епізодичного полювання, а болтовий «Ругер» — відмінний кандидат на роль «робочої конячки».
До основних достоїнств «Марлина» можна віднести непогану для «автомата» купчастість бою, щодо невелика вага й габарити, але, як і будь-яка самозарядка, «Марлин» чутливий до розкиду параметрів боєприпасів і в порівнянні з болтовиком менш надійний. «Ругер», навпроти, невибагливий і безвідмовний, що в сполученні з рядом конструктивних особливостей робить R 77/22 RMV гарною гвинтівкою для полювання, — судите самі: важкий плаваючий стовбур виконаний з високоякісної стовбурної сталі, що повздошно^-сковзає затвор має м'який хід і солідний запас міцності, ложа класичної форми радує око гарною обробкою й гарною текстурою деревини, окремий роторний магазин забезпечує швидке переспорядження й надійну подачу патрона — такий неповний перелік достоїнств «Ругера». Додайте до цьому купчастий бій, захисне антибликовое покриття всіх зовнішніх металевих поверхонь, а також можливість регулювання спускового механізму, і ви одержите зброю, що відповідає вимогам більшості мисливців
Специфікація «РУГЕР 77/22 RMV»
Номінальна вага — 3,2 кг
Загальна довжина — 1098 мм
Довжина стовбура — 610 мм
Діаметр дулового зрізу стовбура — 16,51 мм
Крок нарізів каналу стовбура — 406,4 мм
Магазин — окремою, роторний, ємністю 9 патронів
Приціл — оптичний
Специфікація «МАРЛИН 922 М»
Номінальна вага — 2,9 кг Загальна довжина — 998 мм
Довжина стовбура — 520 мм
Діаметр дулового зрізу стовбура — 15.24 мм
Крок нарізів каналу стовбура — 406,4 мм
Приціл — відкритий, допускається установка оптичного
Магазин — окремий, коробчатий, ємністю на 7 патронів
Основне завдання розроблювачів, заключавшаяся в істотному підвищенні початкової швидкості кулі в порівнянні зі стандартним патроном .22 Long Rifle, була успішно виконана — новий патрон з гільзою циліндричної форми довжиною 26,8 мм (діаметр кулі 5,68—5,7 мм) при стрілянині зі зброї з довжиною стовбура 550—610 мм повідомляв кулі вагою 2,6 м початкову швидкість 570—650 м/с, що значно більше швидкості кулі аналогічної ваги патрона .22 Long Rifle (у середньому 330—370 м/с). Однак спортсменам підвищена швидкість кулі була не дуже необхідна. Для стрілянини по мішені балістика «Лонг Райфла» близька до оптимального, так що акцент у позиціюванні на ринку патрона .22 WMR був споконвічно зміщений убік полювання. Саме мисливці могли повністю реалізувати переваги, обумовлені поліпшеною балістикою: так, якщо дальність ефективного вогню звичайної «мелкашки» становить порядку 50—70 м, те гвинтівка під .22 WMR дозволяє впевнено бити великого птаха й дрібних звірків на дальності до 120—140 м. Загалом, хлопцям з відділу боєприпасів «Вінчестера» можна сказати «спасибі» — вони знали, що робили (див. табл. 1).