Полювання, мисливська зброя, способи полювання й спорядження. Мисливський портал.
Головна | Реєстрація | Розширений пошук | Нове на сайті  
 

Байки й розповіді про полювання

  {banner}  

На далекому кордоні

 
Прочитали: 797 (раз) | Розділ - На привалі... » Мисливські байки

Діда Олексія задовго до світанку розбудив сиплий гавкіт Балетки. У темряві хати цокали ходики.Що заиндевели, підсліпуваті віконця тускло відсвічували морозними візерунками. Відганяючи неміцний сон, старий прислухався. Глуха від старості дворняга, прив'язана до фанерної будки біля хвіртки, гавкала азартно, «в осідання». Кого там принесла нелегка? За довгі роки життя й служби на лісовому кордоні дід Олексій побачив чимало й незваних гостей не боявся. Що можна було взяти в нього, крім старості? На скрипливе, осіле від часу ґанок як був в исподнем, так і вийшов і вдивився в темряву. Ніч була безвітряна й морозна. Місяць у білястій завісі хмар тускло висвітлювала двір і силуети будов, що оточували хату. Найближчий ліс угадувався темною нерухомою стіною. У сараї ще схвильовано кудахтали кури, але Валетка вже не гавкала. Дід Олексій повернувся в хату, крекчучи, важко забрався на піч. Сну — у жоднім оці. «Пропала ніч»,— тужливо подумав він. І точно, залишок ночі старий неспокійно проворочався, клянучи вже що давно стали звичними ниючі болі в колінах і попереку
 
18 ноября 2007 | Коментарів (6) | Прочитати повністю...
 

Спалені мости

 
Прочитали: 685 (раз) | Розділ - На привалі... » Мисливські байки

Манівцями до Москви докотилася поголоска про те, що в архангельській лісовій глухомані нібито згоріла мисливська заїмка. Звістка була мрячна й тому ще більш неприємна, але в столиці про неї ніхто не довідався, крім хазяїв хатинки. Скільки^-те років тому їхньої дороги розійшлися, мисливське братерство дало тріщину, хатинка залишилася безхазяйною. Іноді сила весни все-таки брала гору, старі друзі виривалися на тиждень у північні краї, але гостювали в селі, а до хати по бездоріжжю було не добратися
Тайга зберігала таємницю лісового житла, і його доля занепокоєння не викликала. Хатинка, немов надійно захований скарб, гріла душу, будила райдужні мрії й бажання. Бревенчатая, міцна, з міцним дахом — що з нею зробиться
И один раз вийшло так, що до осені все удачно зладилося, і вся мисливська компанія покотила в архангельську сторону...
 
8 ноября 2007 | Коментарів (0) | Прочитати повністю...
 

Кінець чандпайского людожера

 
Прочитали: 424 (раз) | Розділ - На привалі... » Мисливські байки

Я прибув у Кхулну із Сундербана в лютому 1957 року, щоб поповнити запас провізії й дозволити деякі ділові питання
Кхулна — великий і процвітаючий центр більш ніж у ста кілометрах від узбережжя. Її веселі базари й охайні бунгало з доглянутими газонами й підстриженими живоплотами здавалися нереальними після затопленої глухомані Сундербана.
Через кілька днів я завершив роботу й, оскільки цивілізоване життя мені знудила, вирішив повернутися в Сундербан на шість^-шістьох-п'ять-шість тижнів робітника, що залишився сезону
Пакистанська частина Сундербана в межах границі лісів поділена на 55 зон лісоповалу, називаних кварталами, і лісова станція Чандпай розташована у кварталі 28, що по якихось непояснених причинах виявився між кварталами 26 і 27. Із цих трьох кварталів ніколи не надходило повідомлень про людожерів, а тигри, що зустрічають зрідка, здавалося, задовольнялися дичиною й люди, що працювали в лісах, без праці їх відганяли. Іноді тигр міг заблукати в прилягаючу населену зону, убити пасущегося буйвола або корову, але в загальному він рідко заподіював занепокоєння
Чандпайский тигр, що вбив людину у кварталі 27 ранком 23 лютого, у день мого прибуття в Чандпай, а потім перейшов у квартал 26, щоб убити на інший день ще одного, драматично порушив спокійне життя району...
 
8 ноября 2007 | Коментарів (0) | Прочитати повністю...
 

За лосем

 
Прочитали: 828 (раз) | Розділ - На привалі... » Мисливські байки

Мені дали дозвіл на відстріл одного лося-самця, я ретельно сну виряджався й відправився в ліс. Там я зупинився в сторожку знайомий ліс ника Хлебникова.
У моєму розпорядженні було чотири дні. Лосів у тім лісі багато, вистежити одного не так важко, і синишка мій не сумнівався, сидячи будинку, що незабаром покуштує лосиного м'яса. Я йому обіцяв губу: у лося верхня губа більша, горбом, м'ясиста й на смак дуже ніжна, так і тане в роті
Не повезло мені тільки з погодою: день стояв морозний і зовсім безвітряний. Тиша в лісі як у підземелля. Сніг сухий, мерзлий, хробосткий — так і верещить під лижами. Проходив я по лісі до самого вечора, у скількох осинничках побував — самих улюблених лосями місцях,— так за цілий день жодного лося й не бачив. На лежання натикався. Так хіба в такій тиші лося застанеш врасплох? У нього на верхівці геть які дві антени, він за кілометр лижі почує, устане й піде, навіть видали подивитися на себе не дасться
 
5 ноября 2007 | Коментарів (0) | Прочитати повністю...
 

Фатальний звір

 
Прочитали: 657 (раз) | Розділ - На привалі... » Мисливські байки

Говорять: сороковий ведмідь — фатальний
Киприян була темна людина й це марновірство вірила. Убивши по рахунку тридцять дев'ятого ведмедя, він поклав собі цих звірів більше не торкати й став уникати з ними зустрічей. На полювання став ходити тільки високо вгори.
У горах Алтаю, де жив Киприян, кожний звір дотримує свого місця. Ведмідь живе внизу, у черни-черневой, тобто в листяної, тайзі. Вище в гори, де пішов пихтач, і ще вище, де чистий кедр, ведмедя зустрінеш рідше.
Ближче до сніжних вершин — білкам — навіть кедр не витримує, припадає до землі, повзучим чагарником стелиться по холодних скелях. Отут уже якщо й побачиш ведмедя, те можна зовсім його не боятися: тут не його володіння, і він сам біжить від людини. Зрідка тільки, у літню спеку, видере кошлатий на площадку вище, де поруч із веселою смарагдовою травою лежить, сліпуче блищачи на сонце, чистий гірський сніг: любить повалятися, покататися в холодній сніжній перині, повигнать бліх з кошлатої шуби. І якщо отут почує людський дух, стрельне, як заєць, униз, у рідну тайгу, — тільки й усього
 
5 ноября 2007 | Коментарів (0) | Прочитати повністю...
 

Мої собаки

 
Прочитали: 1017 (раз) | Розділ - На привалі... » Мисливські байки

Мої собакиНа дванадцятому році мого життя я почав полювати, крадучи для того рушниця мого старшого брата, дуже незабаром попався на місці злочину, був суджений сімейним судом і одержав найсуворішу догану із вказівкою на всю гидоту мого вчинку. Втім, судді, у тому числі й моїй матері, усе до одного минулого жагучі мисливці. Вони знали, що злочинець, пошедший по цій доріжці, непоправний. Тому мені вручили у власність рушниця з усіма приналежностями: полюй,— робити нема чого,— але не кради.
 
27 октября 2007 | Коментарів (1) | Прочитати повністю...
 

чиБуду я самотній...

 
Прочитали: 704 (раз) | Розділ - На привалі... » Мисливські байки

Ігор АЛЁХИН
Я сидів у вагончику за простим дерев'яним столом, застеленим клейонкою із червоно-жовтими листами на бежевому тлі, і курив легкі білосніжні сигарети, витрушуючи їх із зеленої глянсової пачки. Вони зотлівали дуже швидко, блідий дим шаруватими клубами в'януло ворушився в повітрі, указуючи на відсутність протягу в приміщенні, а за єдиним вікном, чорним прямокутником врізаним у стіну, на чорну, що раскисли від довгої негоди землю, на тьмяну чавунну гладь лиманів, у сіро-бурі очерети нічних плавнів з нескінченним всесвітнім шерехом сипався чорний дощ
 
27 октября 2007 | Коментарів (0) | Прочитати повністю...
 

За чарочкой

 
Прочитали: 654 (раз) | Розділ - На привалі... » Мисливські байки

Ігор АЛЁХИН

Коли я ще був зовсім хлопчиськом-підлітком, уже траплялося мне їздити на полювання із серйозними компаніями, де мужики були в основному досить пообтертими в мисливських справах і пригодах, мали досвід, але мене приймали очень поблажливо й доброзичливо. Тільки інший раз запитають — чи те в мене, то чи в батьки мого, — а школа, мол, як же? Але відразу понимающе закивають головами — що ж робити, мов, коли вродився мисливцем... наздожене піт-те

Самими вражаючими були поїздки на полювання в плавні. Для мене вообще цей край був якоюсь незвіданою країною, таємничої й загадкової. Одна дорога туди — ну-ка, майже двісті верст! — наповнювала душу радісної тревогой, і назви хуторів і станиць, які ми проїжджали, звучали в мені волшебной музикою: Гривенская — це, напевно, від грив, що заросли очеретом, де живут кошлаті дикі свині й люті кабани-сікачі;  Рясная — значить багата, густа, рясна; Садки — це просто рибний кіш, повний білих-сірих плямистих судаків і полнотелой гладкої тарані, набитою бурштиновою ікрою

 
7 октября 2007 | Коментарів (0) | Прочитати повністю...
 

Спадщина

 
Прочитали: 776 (раз) | Розділ - На привалі... » Мисливські байки

У вікно, мале, як усюди в старих будинках на півночі, жидко сочиться світанок. У ньому ще відчувається подих уходящих білих ночей, їхнього примарного заціпеніння, що разбавили мутний сутінок. І яка тишина! Ти ще, здається, спиш, і мені не хочеться будити Тебе — тут так солодко, так покійно спиться!
Летом у цій кинутій хаті на березі губи жили рибалки. Ми згребли раструшенное сіно, прикрили його спальниками й теж спимо на підлозі. Перед глазами потрісканий, потемнілий від часу, «лінню фарбований», як здесь говорять, що давно не бачив ні твердого веника-голика, ні дресви потолок у косослойних щілинах і вічках ще більш темних сучків. На длинной, через всю хату, полке-воронце якісь немиті банки, ялинковий гирляндой звисаючі берестяні кябрички — наплавлення рибацьких мереж. Всі это так знайомо й так ново...
 
2 октября 2007 | Коментарів (0) | Прочитати повністю...
 

Право на... промах

 
Прочитали: 792 (раз) | Розділ - На привалі... » Мисливські байки

Борис ПЕТРОВ

М'який сутінковий грудневий День. З ночі пороша - начебто невесомий лебедячий пух тимчасово опустився поверх старого снігу, такий легкий, что повними грудьми зітхнути боязно: як би не здути. Переді мною свіжий русачиний след, дітися йому по такій пороші нікуди. На відшибі від опушки колка темніє колодина - рядок на снігу ховається під неї. Я все це бачу видали й заздалегідь висматриваю поверх колодини: куди він відправився далі? Але там недоторкана шелковая завіса. Русак лежить під колодою? От-от злетить і!.. Але він не вискакує. что за дурниця, може, я просто не помітив виходу? Що ж, треба цю колодину обойти...

 
16 сентября 2007 | Коментарів (0) | Прочитати повністю...
 
Назад
« 1 2 3 4 »
Далее
Copyright © 2007 «Полювання, мисливська зброя, способи полювання й спорядження. Мисливський портал.» All rights reserved. By (elektroshok).