Полювання, мисливська зброя, способи полювання й спорядження. Мисливський портал.
Головна | Реєстрація | Розширений пошук | Нове на сайті  
 

Стаття: На лисицю із прапорцями

  {banner}  

На лисицю із прапорцями

 
Переглядів: 513 | Категорія - Мисливські статті

 

Деякі мисливці при полюванні на лисицю із прапорцями просто вражають своєю віртуозністю. Мені доводилося зустрічати таких мисливців, чия майстерність була доведена до досконалості
При проведенні експедиційних робіт у Вологодській області наприкінці 70-х рр. я познайомився з подібною бригадою. Спочатку я познайомився з одним мисливцем, котрий розповів мені про ці полювання. Коли я вислухав його, то мимоволі подумав, що це черговий розіграш. Приїжджий москвич повірить в усі, що скажуть колишні, досвідчені мисливці. Трохи пізніше почув подібні розповіді й від інших мисливців, єгерів, охотоведов. Усі говорили, що у свою команду на полювання не беруть нікого чужого, працюють тільки втрьох і за кожний виїзд беруть 3—4 лисиці
На лисицю із прапорцямиНа наступний сезон я знову зустрів свого знайомого. Увечері в нього будинку розмова зайшла про полювання на лисиць і їхні секрети. Зрештою мій знайомий дістав свій, як виявилося, нехитрий скарб і продемонстрував його. Це були мисливські саморобні лижі (зроблені з верби), значно легше тих, котрими користуються міські мисливці, прапорці, змотані в клубки. Як мені пояснили, прапорці спеціальні, тільки для лисих полювань: шириною 5— 6 див і довжиною 25—30 див, причому нашиті були на шнур через 60—70 див. Я запитав: «А чому прапорці змотані в клубки?» На це пішов відповідь: «Так простіше працювати. Після навішення прапорців не залишається ні котушки, ні мотовил». Ці пристосування вони вважали зайвими й обтяжними. Довжина одного клубка була близько 400 м, усього на полюванні вони користуються п'ятьма клубками (2 км) і часто залишається надлишок. Беруть із собою білу полотняну куртку (для маскування), у рюкзак кладуть термос із чаєм і що-небудь перекусити. Їздять на полювання на звичайних рейсових автобусах місцевих ліній по районі. Рано ранком виїжджають (з першим рейсом), удень полюють, роблять чотири^-чотирьох-чотири-три-чотири результативних загону-окладу, а ввечері домийся
Зі зброї вони беруть із собою звичайні двостволки й на 2—3 дублети патронів
Через якийсь час я все-таки впросив приятеля взяти мене на полювання. Перший раз я поїхав без рушниці, просто як спостерігач, потім ще їздив з ними вже як учасник, з рушницею. Чесно сказати, моя участь у цих полюваннях було чисто символічним. Мені довіряли нести рюкзак з нехитрим скарбом так стояти на номері як стрілець. В іншому я для них був просто тягарем. На першому полюванні я познайомився з головним їхнім мисливцем: звичайна людина, середнього росту, років 53—55, небагатослівний
На першому автобусі ми виїхали з міста в район. Приблизно через годину їзди зійшли на зупинці в поле, до села було кілометра півтора. Устали на лижі й пішли через поле убік лісу. Знайшли нічні сліди лисиці. Наш старший ішов чітко до певного місця на узліссі лісу. Як потім виявилося, у цьому місці лисиця зайшла в ліс. Хлопці дуже швидко розібрали прапорці й стали відразу флажить, мені вказали жестом, щоб я стояв на місці тихо. Через якийсь час вся трійця зникла. Флажили в обидва боки одночасно. Я простояв хвилин 35—40, коли повернулися до мене наш старший з моїм приятелем. Вони мовчачи пройшли повз мене, махнувши рукою, щоб я випливав за ними. Через якийсь час згорнули в ліс уздовж лінії прапорців, і через кілька десятків метрів идущий спереду махнув у ліс рукою. Мій приятель і я за ним згорнули в зазначеному напрямку й через кілька метрів устали за куртинкой маленьких ялинок. Оттоптали сніг, приятель зняв рушницю із плеча, зарядив його, і ми стали чекати. Пройшло близько 20 хвилин, і в лісі пролунав постріл. Лисиця була взята на сусідньому номері. Хлопці швидко й спритно змотали прапорці в клубки, уклали їх у рюкзаки, мені довірили нести перший трофей, і швидким кроком ми відправилися далі.
Наступний загін зробили кілометра через 2—2,5. Усе повторилося, як і в першому загоні. Я стояв і дивувався, як швидко й споро вони працювали, мовчачи, розуміючи один одного тільки по жестах. І, як я зрозумів, кожний знав, що йому робити
Після другого загону був зроблений невеликий привал, трофеї обдерті, ми перекусили, випили чайку, поговорили про полювання. Наприкінці розмови старший звернувся до мене: «Хочеш лисицю подивитися?» Я відповів: «Якщо можна». Після чого ми швидко згорнули свій привал і відправилися робити третій загін. У цьому загоні лисиця вийшла на наш номер і була добута, як і попередні. Коли ми закінчили всі збори, уже смеркло. Щоб встигнути до автобуса, нам довелося трохи додати кроку. Увечері ми вже сиділи в приятеля будинку й щільно вечеряли
Днів через 10 мене взяли на наступне полювання як стрілка. Полювання було точною копією першої. Було взято 3 лисиці за 3 загони. Так я побував на декількох полюваннях
Багато чого стало ясно з наших бесід з моїм приятелем Николаичем. Їхня група зложилася не відразу. Минулого й інших мисливців, але не ужились по різних причинах. На підставі мисливського досвіду за кілька років вони відробили певний набір спорядження для цих полювань, нічого зайвого, навіть патронів. Рушниць із собою брали звичайно два, тому що вважали, що в загоні рушниця тільки перешкода. Три мисливці в групі — оптимальне число: двоє флажат, один коштує на вхідному сліді, про всякий випадок. Але це буває нечасто. Можуть флажить всі троє, якщо вгіддя важкі й відстань велике. Знання звичок лисиці, якими володів Николаич, просто вражали. Іноді, перетинаючи слід лисиці, він кидав на ходу: «Стороння» або «Своя». Як я потім зрозумів, це говорив він спеціально для мене. Він практично завжди ходив у загін сам. Іноді, при важкому снігу (глибокому й липкому) або в густих заростях, виходив, важко отдуваясь, і в наступний загін ішов хтось іншої. Перед загоном він визначав, хто буде стріляти. Мовчачи проходив і, злегка тикнувши пальцем у груди, показував, від кого буде залежати вдале завершення загону. Двічі він так благословив і мене на подвиг, при цьому поставивши на номер і жестами пояснивши, як, де встати й звідки чекати звіра
Багаторічні полювання у своєму районі, постійні спостереження за лисицями практично протягом усього року, аналіз будь-якої інформації, одержуваної з різних джерел, сформували фахівця вищої кваліфікації по цьому виді полювання. Ефективність своїх полювань він оцінював високо. На моє питання: «Скільки ж лисиць ви берете із сотні вигнаних?» — відповів, небагато подумавши: «Однак, 95, буває, і мажемо».
Із приводу використання суспільного транспорту мені просто пояснили, що машину треба десь залишати без догляду на цілий день, може завередувати мотор, не завестися, можуть просто злити бензин. Часом же вони виходять до іншого села або селища за 12—15 км, а те й більше й тягтися до машини — зайва морока. У той час транспорт ходив по районі регулярно й за розкладом, і вони одноголосно вирішили використати саме автобус. Одяг у них була звичайна: утеплена куртка (могла бути й сукнина зварника), светр, на ногах зимові чоботи з вовняними носками. За їхніми словами, так я й сам у цьому переконався, стояти на номері більше 20—25 хвилин не доводилося
Секрет їхнього успіху був простий: потрібні спостережливість, досвід і пристрасть кохоте.
 
 (голосов: 0)
  • Полювання в січні
  • На лисицю з манком
  • На вовка загоном
  • Мої собаки
  • Збереження м'яса звірів
  • | Автор: kodges | 17 ноября 2007 | Коментарі (1) |  Надрукувати
     

    #1 написал: Billy (14 ноября 2008 12:16)

     
    Mezzo Forte плохой клуб!!!!!!!
    Зарегистрирован: -- ICQ: -- [цитировать]
     

    Добавление комментария

     
     
    Включите эту картинку для отображения кода безопасности
    обновить код



    Copyright © 2007 «Полювання, мисливська зброя, способи полювання й спорядження. Мисливський портал.» All rights reserved. By (elektroshok).