Полювання, мисливська зброя, способи полювання й спорядження. Мисливський портал.
Головна | Реєстрація | Розширений пошук | Нове на сайті  
be number one
 

Фатальний постріл

  {banner}  

Фатальний постріл

 
Переглядів: 898 | Категорія - Мисливські статті

 

Коли Іванові Сергійовичеві перевалило за сорок, він раптово захопився полюванням. Пристрастил його до неї брат дружини Микола, що переїхав у їхнє місто — Семеновск. Ледь тільки Микола влаштувався на новому місці, як знайшов себе приятелів-мисливців, з якими став пропадати в околишніх лісах. Уезжали вони електричкою в п'ятницю, відразу ж після роботи, верталися обично в неділю. Року два Іван Сергійович залишався байдужим до страсти Миколи й навіть частенько жартував над ним. Але якось в один из теплих вересневих днів Микола вмовив свояка відправитися разом с їм у мещерские лісу. Із цього всі й почалося. З того полювання вони вернулись ні із чим. Але надовго запам'яталися Іванові Сергійовичеві два тихих вечера в лісі, що засипає, прохолодні світанки... У наступний вихідний поездка повторилася. Ще через місяць Іван Сергійович, одержавши новенький охотничий квиток, купив двостволку, високі болотні чоботи й став, по виражению Миколи, нарешті-те схожий на людину, а за словами дружини, Алли Петровни, не дуже одобрявшей його захоплення,— бурлакою на старості літ
У Семеновске Іван Сергійович викладав географію в старших класах. Повернувшись із війни, він закінчив університет і, хоч родом був із Сибіру, міцно осів у цих краях. Проробив кілька років завучем, потім став директором школи. Алла Петрівна працювала інженером-технологом, а син, тринадцятилітній Максим, учився в школі, але із чисто педагогічних міркувань — не в тій, де викладав його батько. Коли Микола переїхав у Семеновск, дочка його, Наташа, оказавшаяся одноліткою Максима, подружилася з ним і хлопці часто грали разом.
Незабаром Іван Сергійович відчув, що два-три дня, проведені в лісі, стають для нього не просто відпочинком на природі, але й чимсь більшим, чимсь таким, що розширює його професійний кругозір. Чи розповідав він своїм учням про екзотичні далекі країни настільки ж цікаво й захоплююче, як про природу їхнього рідного краю — маленького куточка Росії, з усіх боків оточеного лісами, не беруся судити, але його учні дивно дбайливо ставилися до навколишньої їхньої лісової пишноти й не без гордості думали, що живуть в одному із самих прекрасних місць на Землі
Один раз у неділю Іван Сергійович с Миколою рано повернулися з полювання й, нашвидку перекусивши, лягли спати. Алла Петрівна насилу їх добудилася й змусила обідати. На вулиці мрячив дощ, і, коли погода остаточно зіпсувалася, усі вирішили піти в гості кзнакомим.
—    Чоловіки так рідко бувають будинку. Усе на полюванні так на полюванні,— сказала Алла Петрівна.— А отут раптом усе в зборі. Таке рідко трапляється. Не пропадати ж неділі. До того ж Тамара Леонідівна давно нас запрошує. Незручно...
—    Сбегай-ка за Наташей,— попросив Іван Сергійович Миколи.— Нехай до нас іде. Удвох з Максимом нудьгувати не будуть. А те раптом ми затримаємося. У такий день їм краще побить будинку, чим бігати під дощем
У ту хмуру осінню неділю я чергував на міській станції швидкої допомоги. У прямі обов'язки судово-медичного експерта це не входить, і працював я на «швидкої» у порядку сумісництва. До обіду серйозних викликів майже не було. Ми зіграли з Віктором — лікарем другої бригади — кілька партій у шахи, наспіх перекусили бутербродами, захопленими з будинку. Робочий день уже наближався до кінця, коли пролунав дзвінок
—    Терміново виїдьте на Садову, 8.
З рушниці поранена дівчинка,— вимовив чийсь схвильований голос— Тільки скоріше. Рана на груди, в області серця
Через хвилину біла «Волга», стрімко набираючи швидкість, понеслася до Садової, що перебувала в іншому кінці міста. Через імовірну складність случаючи в машину селі й Віктор і я, хоча звичайно на виклик по «швидкої» виїжджає бригада з лікаря й середнього медичного працівника
За лічені хвилини їзди обговорюємо можливі варіанти поранення, готовимо перев'язний матеріал, кровоспинні засоби. Тільки б встигнути...
Дівчинка (це була Наташа) лежала на підлозі у великій кімнаті. Матово^-бліде з напівзакритими очами особа, під головою подушка. Навколо люди — імовірно, сусіди або рідні. Розорюємо на ній кофточку, розріжемо сорочку. На груди ліворуч рана біля двох сантиметрів у діаметрі, униз від її тягнеться струмок крові
—    Пульс дуже слабкий,— це голос Віктора
—    Тиск шістдесят на двадцять,— говорить сестра
Уводимо дівчинці ліків, накладаємо тугу пов'язку на груди, кладемо на носилки...
У лікарні вже знали про те, що трапилося, і за лічені хвилини, які пішли на надання невідкладної допомоги й дорогу, встигли підготуватися до операції. Поранення виявилося дуже важким, важче не придумаєш: зачеплене серце, поранене легеня, найсильніша внутрішня кровотеча... Операція тривала четверта година, двічі наступала зупинка серця. Троє хірургів і два реаніматори — практично весь черговий склад невеликої районної лікарні — героїчно боролися за життя Наташи. Їй було перелито біля двох літрів крові, велика кількість кровозаменителей. Поступовий стан дівчинки ставало менш небезпечним
По факті поранення прокуратура міста порушило кримінальну справу, і через кілька днів мені, що работали тоді в Семеновске районним судово-медичним експертом, довелося оглянути Наташу. Вона була ще дуже слабка, і хірурги просили не занадто неї турбувати. Тому я навіть не поговорив з дівчинкою, а лише уважно прочитав історію хвороби. На той час обставини случившегося були вже відомі будь-якому жителеві нашого невеликого містечка
Повернувшись із полювання, Іван Сергійович повісив рушницю на звичайне місце. Але... у кожному зі стовбурів тульської двостволки залишилося по патроні. Завжди він перевіряв рушницю, ховав патрони від сина. А отут чомусь схибив. Коли дорослі пішли, діти прийнялися грати. І от Максим зняв зі стіни батьківська рушниця...
Коли після «швидкої» на Садову приїхала міліція, один з патронів ще перебував у рушничному стовбурі. Огляд одягу, що була на Наташе, і наступний експериментальний відстріл дозволили встановити дистанцію пострілу — у межах метра. Парадоксально, але факт: близька відстань якоюсь мірою з'явилося «сприятливим» моментом для цього поранення. Будь воно більше, відбулося б розсіювання дробу. Удалим виявилося й те, що серце було лише зачеплене крайніми дробинами заряду. Якби дріб летів хоч на сантиметр уліво, результат міг виявитися іншим
Буквально через тиждень після цієї події трапилося інше, не менш трагічне. Троє приятелів відправилися на полювання. Двоє йшли спереду, третій (назвемо його Івановим), самий колишній з них,— позаду. Раптово той, хто йшов першим, почув за спиною постріл. Оглянувшись, він побачив, що товариш, що випливав за ним, лежить на землі, а Іванов коштує на коліні, тримаючи в руках рушниця. Коли обоє підбігли до упалого, то переконалися, що допомогти йому вже нічим не можна. Пізніше Іванов так розповів слідчому про те, що трапилося,:
— Руж'є в мене було заряджено. Я завжди заряджаю його, як тільки входжу в ліс. Місця отут мені знайомі, усе виходжено уздовж і поперек. Раптом качка злетить або ще яка дичина попадеться. Поки патрони дістанеш — шукай її. Того разу я теж не змінив своєму правилу. Ішли ми не поспішаючи до болота, ліс тільки починався. Раптом я спіткнувся й, падаючи, почув постріл. Тільки піднявшись і оглянувшись навколо, зрозумів, що стріляла моя рушниця. Нога зачепилася за купину, того я й упав. А рушниця, видимо, ударилося об землю, або палець при падінні потрапив на спусковий гачок — як і що, сам не зрозумію
Надалі криміналістична й судово-медична експертизи підтвердили істинність показань Іванова. Постріл у спину шедшему спереду товаришеві відбувся при падінні. Криміналісти визначили також, що рушниця Іванова виявилася несправним: зношені запобіжний і спусковий механізми, тому воно й вистрілило
Займаючись цими експертизами, я переглянув досить багато спеціальної літератури, і мене буквально потрясли деякі цифри й факти. Вивчаючи обставини нещасних випадків, пов'язаних з вогнепальними пораненнями з мисливської зброї, автори зібрали колосальний матеріал. Приводиться величезне число нещасних випадків на полюванні й у побуті. За кожним з них — справжні трагедії, смерть або важкі поранення людей. От кілька прикладів
Судово-медичний експерт О. П. Зеленский описує такий випадок. Якийсь громадянин X. (якому, до речі, було вже за сорок), балуючись, став стріляти з рушниці в капелюшок патрона, вставленого в ущелину пня. Після другого пострілу патрон вибухнув і металева гільза, що полетіла в результаті віддачі з великою швидкістю назад, заподіяла X. поранення серця
У випадку, про яке повідомив лікар А. А. Бурденко, мисливець, взявши рушницю за стовбур, підтаскував до себе вбиту качку. Курок зачепився за гілку — і рушниця вистрілила
У моїй практиці зустрівся випадок, на щастя без смертельного результату, у якому постріл із зарядженої рушниці відбувся в той момент, коли мисливець прикладом намагався погасити головешку. товариш, Що Стояв поруч, був поранений вногу. n n У широко відомій розповіді Л. Шейнина «Мисливський ніж» з «Записок слідчого» описане подія, пов'язане із загадковою смертю одного з героїв. Сюжет новели, як і всіх інших добутків Л. Шейнина, заснований на справжньому матеріалі. У цьому випадку постріл відбувся в момент удару рукояткою ножа по денцю гільзи. Енергією порохових газів ніж був відкинутий назад, заподіявши власникові рушниці смертельне поранення черепа
Доктор медичних наук А. Ф. Лисицин, що спеціально займався протягом багатьох років вивченням ушкоджень із мисливських рушниць, на підставі аналізу 150 нещасних випадків приводить наступні причини випадкових поранень: постріл у результаті випадкового натискання на спусковий гачок (36 випадків); постріл від удару рушниці об різні предмети (30 випадків); знаходження потерпілого на одній лінії із що стреляли (на полюванні — 19 випадків); постріл від струсу при пересуванні на автомашинах і мотоциклах (12 випадків); постріл від натиску на спусковий гачок при баловстві з рушницею (6 випадків); постріл на «шерех», коли людей, що перебували в лісі, помилково приймали за звірів (5 випадків), і  т.д.
Недавно, коли в хірургічному відділенні однієї лікарні мені довелося оглядати постраждалого мисливця з важким пораненням особи, я згадав одну з названих А. Ф. Лисициним причин випадкових поранень — знаходження потерпілого на одній лінії зі стрелявшим.
...Павло Садарчук був досвідченим єгерем. У це полювання він, здавалося б, правильно розставив стрільців, але одному з них не сподобалося його місце, і він перейшов на інше. Коли прогриміли постріли й торжествуючі мисливці підбігли до вбитого кабана, через дерева їм назустріч виповз поранений Садарчук. Заряд потрапив йому в праву щоку й, заподіявши наскрізне поранення рота, вийшов з іншої сторони. Єгер щасливо відскіпався: кілька сантиметрів вище — і рана могла б виявитися смертельною
Я приділив стільки уваги подіям, пов'язаним з мисливською зброєю, свідомо й з єдиною метою — вселити кожному, хто взяв або візьме в руки рушниця, думка, що він тримає не необразливий предмет, щось начебто дитячої іграшки або чоловічої забави, а серйозна зброя, що представляє при необережному, недотепному або халатному обігу підвищену небезпеку як для самого мисливця, так і для навколишніх
Максима, сина Івана Сергійовича, розшукували в лісі більше двох доби. Випадковий постріл під час гри, зроблений через злочинну безтурботність батька, з'явився важким потрясінням для хлопчика. І хоча прокуратура міста припинила справу по факті поранення Наташи (брат Алли Петрівни й інш рідні не захотіли підкидати зайве поліно в багаття, що палахкотало, сімейного горіння) , Іванові Сергійовичеві довелося виїхати з міста. Занадто сильним виявився резонанс цього пострілу, щоб він міг, як і раніше, спокійно жити й працювати Всеменовске.
Фатальний постріл
 
 (голосов: 2)
  • Добір подранка
  • На лисицю із прапорцями
  • Звикання до рушниці
  • Як я став мисливцем
  • АГРЕСИВНИЙ ТИГР: ПАТОЛОГІЯ АБО ЗАКОНОМІРНІСТЬ
  • | Автор: kodges | 14 октября 2007 | Коментарі (1) |  Надрукувати
     

    #1 написал: (25 сентября 2008 19:38)

     
    Почав читати - і не зміг подужати. Це ж треба так не поважати читачів! Прогнали через комп'ютерний перекладач - і навіть не спробували прочитати ту абракадабру, яка в них вийшла! Ганьба! Пошкодували кілька гривень на редактора чи хоча б коректора!
    Зарегистрирован: -- ICQ: -- [цитировать]
     

    Добавление комментария

     
     
    Включите эту картинку для отображения кода безопасности
    обновить код



     
    isover.ru - утеплитель isover
    Copyright © 2007 "Полювання, мисливська зброя, способи полювання й спорядження. Мисливський портал." GoodWeb