Полювання, мисливська зброя, способи полювання й спорядження. Мисливський портал.
Головна | Реєстрація | Розширений пошук | Нове на сайті  
be number one
 

Добір подранка

  {banner}  

Добір подранка

 
Переглядів: 551 | Категорія - Мисливські статті

 

М. БЛЮМ

Прежде чим почати переслідування подранка, варто зробити оцінку результата пострілу й визначити місце влучення кулі, щоб представить собі, наскільки небезпечна рана, і виходячи із цього намітити план подальших дій при переслідуванні звіра
О результативності пострілу можна судити по поводженню звіра. Якщо звір падает і, підхопившись, швидко йде, це значить, що куля тільки оглушила его, зачепивши хребець або сковзнувши по чолу або нижній частині рога. Якщо зверь робить великий стрибок, то він поранений у легені або печінка. При цьому он прискорює біг, відділяється від череди (якщо тварина ставиться до копитним), тикає в кущі й незабаром падає метрах в 100 або небагато дальше.
При влученні кулі в живіт звір сильно здригається й швидко йде, але вскоре сповільнює біг і біжить згорбившись. Поранений у передню ногу, сразу ж падає, але відразу підхоплюється й біжить на трьох ногах досить бистро. Якщо куля потрапила в задню ногу, то звір осідає назад, але сейчас же підхоплюється й іде, але не швидко.
Сутужніше визначити місце влучення кулі у вовка й лисиці в порівнянні з великими, особливо копитними, тваринами. Якщо вовк або лисиця смертельно поранені, то вони тикають носом у землю, а лисиця тримає хвіст трубою. Якщо вони одержали поранення в живіт або зад, то швидко обертаються й кусають поранене місце. При перебитій кістці ноги лисиця сильно верещить. Якщо лисиця не поранена, то після пострілу вона може іноді перекувирнуться й кілька разів махнути хвостом
При пораненні зайця в спину або в потилицю він починає кувиркаться, а при пораненні в легені високо стрибає убік. Птах при пораненні звичайно здригається й починає неправильно змахувати крильми, відділяється від зграї й сідає окремо. Поранена в голову піднімається догори; у задню частину спини або ноги — летить із опущеними ногами; якщо дріб наніс легке поранення крила, те птах летить по похилій лінії із судорожними рухами крил. При серйозному пораненні крил птах «каменем» падає вниз.
Наскільки серйозно поранене тварина, можна визначити по наступних ознаках. Якщо спочатку звір залишив сильно кривавий слід, що потім поступово зменшується, а потім і зовсім пропадає, то це значить, що куля потрапила в м'які частини заду, шиї або груди, тобто зробила легку рану й звір може, не зупиняючись, піти дуже далеко й бути загубленим для мисливця. При влученні кулі в ногу йде багато червоної крові по праву або ліву сторону сліду. Ця рана легка. Розбризкана по сторонах світла кров говорить про те, що звір важко поранений, тому що куля потрапила в легеня й звір її отхаркивает. Якщо кров помітна по обох сторони від сліду, то це значить, що рана наскрізна, і вона менш важка, чим чорна кров з однієї сторони від сліду, тому що це говорить про те, що рана не наскрізна й куля залишилася усередині звіра, передавши повністю свою енергію тварині. Якщо на сліді темна запечена кров у невеликій кількості, то це говорить про те, що куля потрапила в груди й зачепила внутрішності. Темна, майже чорна кров на сліді, змішана з калом, утвориться при влученні кулі в кишки. Поява крові поперемінно із правої й лівої сторін говорить про те, що куля потрапила в голову або в передню частину шиї. Якщо звір дуже важко поранений у головні внутрішні органи й у нього йде кров горлом, то по всьому сліді видні шматки крові майже чорних кольорів
Варто знати, що розташування рани можна визначити по висоті закривавлених гілок на шляху проходження звіра. Те ж саме можна зробити по лежанню пораненого звіра, тому що кров, що вийшла з рани, указує місце влучення кулі. Неправильний слід без крові може говорити про те, що звір поранений. Тому по білій стежці (сніжний покрив) варто ретельно оглядати слід, тому що поранений високо в лопатку звір викидає одну з передніх ніг, креслить нею по снігу, біжить нерівно й збивається з перегони, розширює копита (якщо це копитний звір). Зимою можна визначити поранення звіра по розташуванню слідів картечі або кулі на снігу стосовно залишеного звіром сліду
Тепер варто зупинитися на вистежуванні пораненого звіра, що є більшим мистецтвом і може бути успішним завдяки власному тривалому досвіду, придбати який можна тільки розвиваючи в собі спостережливість і постійно беручи участь у полюваннях. При вистежуванні під час переслідування ніколи не слід іти прямо по сліду, а треба перебувати від нього осторонь, метрах в 10—15, щоб не затоптати ніде слід і могти скрізь і завжди його перевірити знову, не збуджуючи підозрілості звіра. При троплении слідів необхідно їх простежити настільки, щоб, знаючи характер місцевості й звички звіра, зрозуміти його загальний напрямок. Далі треба по можливості укорочувати свій шлях, обходячи гривами або дорогами болота й трущобние, міцні місця, оточуючи їх до перетинання того ж сліду, поки не вийдеш на ділянку, у якому залишився звір. Це визначається повним обходом цієї ділянки при відсутності вихідного сліду
Під час тропления треба бути гранично уважним, щоб не пропустити вихідного сліду. Одночасно варто уважно спостерігати по сторонах, не лежить або чи не коштує звір де-небудь на очах. Взагалі звір дуже уважно слухає переслідувача, що йде прямо по його слідах, або спостерігає за ним. Це приводить до необхідності при вистежуванні пораненого великого звіра бути гранично обережним і уважним, тому що частенько великі хижаки або лоси-бики можуть напасти на мисливця. Для цього вони роблять велике коло, вертаючись на свій слід, і залишаються підстерігати переслідувача в зручному для нападу місці
Коли звір заліг у густих заростях, те відтіля його бажано вигнати за допомогою собак. Якщо звір з'явився в межах видимості й можливості зробити прицільний постріл, то треба негайно цим скористатися
Рани безумовно смертельні й кладущие звір на місці — це рани в головний і спинний мозок. Але мозок дуже невеликий у порівнянні з розмірами голови. Крім того, череп складається з дуже міцних костей і наростів, часто звернених до мисливця похилими поверхнями, до того ж на ходу звір не тримає голову нерухомо. У зв'язку із цим бити в голову можна тільки на дуже близькій відстані, коли впевнений у влученні й коли небезпечно було б не покласти на місці великого звіра
Для мисливця, що цілиться, темна фігура звіра, що він бачить, не є у всіх місцях забійної. Мисливець повинен уявити собі дійсну, уразливу тушу звіра, бачити його головні забійні місця й намічати ті лінії, ті напрямки, по яких куля може проникнути в життєво важливі органи. До того ж треба пам'ятати, що звір покритий вовною, шкірою, жиром, а значить площа забійних місць значно менше видимого силуету звіра
Якщо мисливець не впевнений, що потрапить у череп або по хребті, то треба стріляти в серце. Рана в серце, звичайно, смертельна, але не завжди зупиняє звіра, і він ще може встигнути наробити чимало лих. Якщо стріляти збоку, то потрапити в серце можна прицілюючись під лопатку, тобто по лінії заднього обріза передньої ноги, і не по середині гаси, а трохи нижче. Якщо звір полуугонний, то треба цілитися небагато далі до заду, а якщо напівзустрічний, то брати треба поперед переднього краю лопатки. При зустрічній стрілянині треба цілитися небагато правее середньої лінії грудей і трохи нижче з'єднання шиї із грудьми. Угонного звіра, що перебуває на одному рівні з мисливцем або навіть трохи вище, треба вицеливать у зад. Потужний патрон з важкою неекспансивною кулею може пробити уздовж вся тварина й дістати до серця. Прицілюватися в такому випадку треба трохи нижче промежини. Експансивна куля, добравшись до бруньок і кишок, може покласти звіра, паралізувавши зад за рахунок ушкодження задньої частини спинного хребта. Однак варто знати, що хоча рана в кишках і смертельна, але тварина гине багато годин через або навіть тільки наступного дня, через що йде дуже далеко.
При влученні кулі в грудну клітку й проходженні кулі за серцем звичайно руйнується печінка або легеня, а якщо куля пішла трохи вище, те задінеться тільки легеня. Якщо куля пройшла ще вище й, не потрапивши в хребет, пройшла трохи нижче або вище його, то це взагалі легке поранення. Буває, що куля при цьому зачепить один з відростків хребта, але не виб'є хребця. Тоді звір іноді падає, як підкошений, але зараз же підхоплюється й іде, швидко оправляючись від шокового удару
Поранення легенів далеко не завжди смертельно, і звір іде з такою раною дуже далеко при влученні неекспансивною кулею, що робить у легені невеликі руйнування
Поранення печінки звичайно буває важким і навіть смертельним, причому при великому руйнуванні печінки смерть наступає швидко, а при малому пораненні доводиться добивати звіра й на інший і навіть третій день
Сильно пораненого звіра не слід турбувати погонею. Не зауважуючи переслідування, він досить швидко лягає, іноді в декількох сотнях кроків, і на лежанні минає кров'ю й втрачає сили, виявляючись ранком мертвим. Якщо ж звір зачує переслідування, то піднімається і йде з останніх сил, проходячи багато кілометрів, так що навіть слід на снігу може загубитися, особливо якщо в ніч піде сніг, а по безсніжній стежці тим більше.
 При полюваннях узимку в Росії, коли досить великий сніжний покрив, не рекомендується стріляти по лежачому звірі, тому що його забійна частина в значній мірі закрита снігом. Більша частина його тіла з життєво важливими органами перебуває нижче сніжної крайки, і якщо цілитися в передбачувану закриту снігом тушу тварини, то можна потрапити в яку-небудь купину або пень, а те й просто промастити. Крім того, лежачи шкіра звіра з вовною злегка піднімається й він здається вище над снігом, чим у дійсності. У зв'язку із цим постріл, зроблений прямо у звіра, дуже часто зістригає тільки вовна або злегка ранить його. Виходячи із цього зрозуміло, що вартий або звір, що встає, відкриває більшу площу для прицільного пострілу й тому він буде більше результативним
До лежачого звіра варто підходити досить обачно, з обережністю й обов'язково із зарядженою рушницею. До лося або оленя не підходити позаду або до ніг, а до кабана або ведмедя — попереду. Навіть смертельно поранений лось перед смертю одним ударом копита легко вбиває людини, а кабан або ведмідь, зробивши кидок, можуть покалічити або навіть прикінчити мисливця
Якщо в лежачого звіра вуха притиснуті до голови, а вовна на зашийку коштує сторчма, те він живий і вичікує моменту, щоб накинутися на переслідувача
На пересіченій місцевості, коли великий і небезпечний поранений звір перебуває вище по крутому схилі, добивати його не треба, тому що він може скотитися до мисливця й покалічити його.
Звичайно, переслідування пораненого звіра припускає гарне знання місцевості району полювання, наявність докладної великомасштабної карти, компаса зі знанням магнітного відмінювання для даної місцевості, а також гарне знання звичок і місць перебування переслідуваної тварини

Фото А. Севастьянова
 
 (голосов: 1)
  • На лисицю з манком
  • Полювання в січні
  • Кулі для мисливської нарізної зброї
  • Фатальний звір
  • Сліди рисі
  • | Автор: kodges | 22 июля 2007 | Коментарі (0) |  Надрукувати
     

    Добавление комментария

     
     
    Включите эту картинку для отображения кода безопасности
    обновить код



     
    Copyright © 2007 "Полювання, мисливська зброя, способи полювання й спорядження. Мисливський портал." GoodWeb